Regulation of the activities of public organizations and charities 4 November 2011

1. ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

Громадська організація (далі – ГО) – один із видів ’обєднання громадян, діяльність яких не передбачає отримання прибутку. Порядок створення і діяльності ГО визначається ’Законом України «Про обєднання громадян» від 16.06.1992 р. № 2460-ХІІ.

Метою діяльності ГО є задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

ГО, діяльність яких загрожує інтересам держави, порушує права громадян не підлягає легалізації. Забороняється створення ГО за межами України, в органах виконавчої та судової влади, державних установах та організаціях.

ГО у випадках, передбачених законодавством, можуть бути створені з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. У назві ГО повинна міститися загальна назва: партія, рух, конгрес, союз, спілка, об’єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство.

Засновниками ГО можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли віку 18 років. Крім того, ГО можуть не мати фіксованого індивідуального членства.

Рішення про заснування ГО приймаються загальними зборами. Легалізація ГО здійснюється шляхом їх реєстрації, за умови підтримання такого рішення підписами не менш, як однієї тисячі громадян України, які мають виборче право. Крім того, ГО у порядку, передбаченому законодавством, підлягають внесенню до Реєстру неприбуткових організацій та установ та отримують Рішення про внесення неприбуткової організації (установи) до Реєстру.

З метою виконання статутних завдань та цілей, зареєстровані ГО можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій зі статусом юридичної особи, а також шляхом створення підприємств.

Діяльність ГО здійснюється згідно зі статутними документами, щодо яких законодавством встановлені основні вимоги до змісту. Статут ГО повинен містити порядок формування джерел надходження і використання коштів та іншого майна, порядок звітності, контролю, здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань тощо.

ГО можуть використовувати належним чином зареєстровану власну символіку.

ГО зобов’язані:

  • вирішувати основні питання діяльності на загальних зборах членів об’єднання;
  • оприлюднювати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати.

ГО для досягнення статутних цілей користуються правом:

  • виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права;
  • ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об’єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні тощо.

ГО може мати у власності кошти та інше майно, передане їм засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

ГО та створені ними установи і організації зобов’язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, реєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

На працівників апарату об’єднань громадян поширюється законодавство про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування.

Кошти та майно ГО, що ліквідуються, не може перерозподілятись між їх членами і використовується для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, за рішенням суду може спрямовуватися в дохід держави. Контроль за джерелами та розмірами надходжень, сплатою податків об’єднаннями громадян здійснюють відповідно фінансові органи та органи державної податкової інспекції.

2. БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД

Порядок створення та основні напрямки діяльності благодійних фондів визначені Законом України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.1997 р. № 531/97-ВР. Діяльність благодійних фондів також не передбачає отримання прибутку.

Благодійні фонди за своїм статусом можуть поділятися на всеукраїнські, місцеві та міжнародні. Засновниками благодійного фонду можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли віку 18 років, юридичні особи незалежно від форм власності, крім бюджетних установ та підприємств. Засновник благодійного фонду приймає рішення про його створення.

Вищим органом управління благодійного фонду є колегіальний орган. Розпорядчі та контролюючі функції в благодійній організації здійснює наглядова рада, персональний склад якої визначається засновниками.

Благодійний фонд набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстрації та підлягає включенню до реєстру благодійних організацій і неприбуткових організацій. Діє на підставі статуту, основні вимоги до якого визначені законом, та мають містити: предмет, цілі, завдання та основні форми благодійної діяльності; джерела фінансування та порядок використання майна і коштів благодійної організації тощо.

Благодійний фонд зобов’язаний забезпечити виконання статутних завдань, вільний доступ до своїх звітів, документів про господарську та фінансову діяльність.

Діяльність благодійних фондів здійснюється на основі благодійної програми, яка затверджена колегіальним органом. На фінансування благодійних програм повинна використовуватися вся сума надходжень, що надійшла за фінансовий рік, за виключенням адміністративно-господарських витрат, пов’язаних з функціонуванням благодійної організації та відповідно до термінів, визначених цими програмами.

Члени виконавчого органу благодійного фонду, крім президента (директора), не одержують заробітну плату за свою роботу в цьому органі. Витрати, обумовлені виконанням статутних обов’язків у цих органах, можуть бути відшкодовані за рахунок коштів благодійного фонду за рішенням правління (комітету). На працівників апарату благодійного фонду поширюється законодавство України про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування.

Майно та кошти благодійного фонду складають: внески засновників (засновника) та інших благодійників; благодійні внески і пожертвування, що мають цільовий характер (благодійні гранти), надані фізичними та юридичними особами в грошовій та натуральній формі; надходження від проведення благодійних кампаній по збору благодійних пожертвувань, благодійних масових заходів, благодійних лотерей і благодійних аукціонів з реалізації майна та пожертвувань, які надійшли від благодійників; доходи від депозитних вкладів та від цінних паперів, надходження від підприємств, організацій, що перебувають у власності благодійної організації.

Розмір витрат на утримання благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків кошторису цієї організації в поточному році.

Благодійні організації, що існують лише на членські внески і добродійні пожертвування, звільняються від сплати податків та інших платежів до бюджету і спеціальних фондів.

Обсяг і форми статистичної звітності благодійних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей їх діяльності.

Благодійний фонд має право здійснювати відносно майна та коштів, які знаходяться у його власності, будь-які угоди, що не суперечать статутним цілям і законодавству України.

ГО та благодійні фонди, у випадку отримання доходів від неосновної діяльності, згідно з пп. 133.1.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) сплачують податок на прибуток від неосновної діяльності на підставі п. 152.6 ПКУ.

Відповідно до п. 157.3 ПКУ, доходи ГО, а також благодійні фонди, що мають статус неприбуткових організацій, звільняються від оподаткування у випадках отримання:

  • коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
  • пасивних доходів;
  • коштів або майна, які надходять таким ГО від ведення їх основної діяльності;
  • дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким ГО або через них їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін.

У разі отримання ГО та благодійними фондами протягом податкового року доходів з джерел: разових або періодичних внесків, відрахувань засновників і членів; коштів або майна, які надходять таким ГО та благодійними фондами від провадження їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів; дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевих бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким ГО та благодійним фондам або через них їх одержувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін – на кінець першого кварталу року, що настає за звітним, перевищують 25 відсотків загальних доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така ГО та благодійний фонд зобов’язані сплатити податок із нерозподіленої суми прибутку.

ГО та благодійні фонди зобов’язані складати Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затверджений Наказом ДПАУ «Про затвердження форми та Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій» від 31.01.2011 р. № 56.